Перша подорож 111 містами...

Сьогодні вперше тримав в руках нову книгу Юрія Андруховича. Книжечка так собі не дуже велика. Але головне коли відкриваєш — одразу ж кидається в очі папір на якому вона зроблена такий собі сіруватий як наче обличчя мандрівника покрите ось тією пилюкою доріг. Мені пояснили що  це так зроблено, щоб була менша контрастність та легше було читати, але все одно думки повертаються до того, що як досвідчений мандрівник, не тільки на яву але у снах, не можу не знати, ну не буває такого щоб ти після ось тих довгих, правда іноді навпаки швидких, декількох годин вийшов з потяга, автобуса, літака не покритий ось тою пилюкою мандрів та подорожей, вдихаючи яку ми і запам'ятовуємо ось ті всі історії подорожей. та пилюка як кокаїн до якого дуже швидко можна пристраститися і ніколи вже не звільнитися від цієї пристрасті…  Відкрив і одразу почав шукати чи є Токіо, а от як виявилось не склалося у автора зі Сходом  (потім вже прочитав в передмові що най східніше місто його подорожей це Москва), і сумно невже хоча б у вісні тонкий Схід...

Цюрюпінськ, дався він всім, і тут присутній, хоча автор каже що не був там… Якщо не був то краще б вже про інший населений пункт тієї самої області написав, який явно йому був би ближчий по духу — це Вільна Україні. І як же дратують ці порожні сторінки після розповідей про Цюрюпінськ, Єнакієво… Вони як довгий нецікавий і просто сірий переїзд з однієї точки подорожі в іншу, буває і таке. І ось тепер така сама довга як той білий аркуш паперу подорож до Києва,  де, нарешті,  зможу розпочати цікаву подорож містами Ю. Андруховича, коли придбаю цей геокосмопросторовий примірник цікавих історій окремих світів кожного міста…