Зустріч з Володимиром Качканом

На зустріч мене запросила знайома. Прийшовши туди, я не знав хто такий Володимир Качкан, швидко подивившись в Інтернеті хто це, мене дуже зацікавило що ж він може наговорити. Скажу відверто єдине що може бути дійсно визначним у цій людині це його працьовитість по відновленню пам`яті про цікавих та визначних українців. Все інше це тільки нагатив, не дивлячись на неймовірно гарну, колоритну і співаючу українську мову, якою він спілкується.
Він говорив про ідеї сильної України, справжньої України, відродження української мови та історії. Але коли ти слухаєш людину і дивлячись їй в очі розумієш, що вона просто грає, але не вірить у те, що говорить мені це огидно.
Прийшовши на зустріч, перше на що звернув увагу це його одяг. Дорогий костюм з вишиванкою теж, напевно, дуже дорогою. Всі мають право одягатись як хочуть, але коли бачу таке мене зразу насторажує такий тип людей. Бо з мого власного досвіду саме такі націоналісти і були доносчиками НКВД.
Стосовно НКВД пан Володимир почав згадувати радянські часи та говорити тезами, що той ось доносив на того, той ось взагаіл писав на всіх і тому подібне. Коли я йому сказав, що в дейких країнах колишнього радянського блоку держава просто знищила ці архіви, де було вказано хто на кого доносив, для того щоб уникнути полювання на відьом, і у нас потрбно зробити так само він відповів, щось назразок країна має знати своїх героїв. Я йому сказав що виносячи це все на загал і говорячи про це на кожному кроку ви даєте приклад сучасній молоді, що  так модна робити і знову створюєте країну доносників. Я стою на думці що давно потрбно забути про цючастину радянцину — були інші часи і не потрібно цього повторювати. Його відповідь була лише одна всі мають знати хто доносив, все інше немає значення.
Потім зав`язалася суперечка стосовно того хто більший герой той хто сидів по таборах  чи той хто пристосувався. Моя думка була, що легко сказати що ти герой просидівши, переживши всі небезки таборів. А хто скаже про тих героїв, які пристосувались, але не для кращого життя, а за для того щоб допомогти їншим. Скільки людей сидячи на посадах і навіть пишушчи доклади на їнших, все одно на свій страх і ризик допомогали їншим і знали, що за це на них донесуть, але всеодно намагалися пристосуватись задля допомоги їншим. З точки зору Качкана це сумнівні герої. Але скільки людей вони врятували навіть від тої самої каталажки.
Володимир Качкан говрить, що хоче створити літературну карту України, на мою тезу, що Україні завжди була багатонаціональною країною і щоб створити справжню карту потрібно туди вписувати і письменників інших національностей. він відповів що тими письменниками хай займаються їхні етноси і вони хай створюють свою мапу. Але ж, блін, вони жили поряд і багато з них спілкувались з тими самими українськими письменниками. Виходить що ми створюємо Україну для українців за етносом.
Один юнак запитав Володимира як відноситься до того, що  на виборах різних рівнів в Івано-Франківську люди підтримали Свободу. Митець відповів, що це вибір людей, ае він не підтримує їдеї Свободи. А за дві хвилини почав видавати тези які один в один копіюють програму Свободи. А вже після зустрічі я почув діалог цього юнака з одним дідусем, якого Качкан назвав своїм другом. ДІдусь запитав у юнака на якій мові той спілкується зі своїми друзями жидами та москалями(юнак говорив під час розмови з Качканом, що у нього є багато друзів не лише українців)? Юнак відповів, що з євреями українською, а з москалями російською. На що дідусь мовив, що треба і з москалями розмовляти українською.
Той самий дідусь на мою тезу. що в Україні давно потрібно встановити різницю між націоналізмом та патріотизмом, і бути патріотами, а не наіоналістами, відповів. що це одне і те саме.
А відповідь на питання чому ми створюємо країну суму, плачу тортур...? Я відповіді так і не почув. Ми постійно говоримо тільки про тих хто був пригнічений, тортурований, вбитий, розстріляний. Кричимо про це усюди. А як було сказано в усім відомому радянському мультфільмі «Как вы яхту назовете так она и поплывет!».
Молоді він побажав бути діалектиками… Навіть боюсь це коментувати.
Ось так зустріч вийшла, з ідеями націоналізму, антисемітизму, доносництва...
Єдине про що ще скажу, Володимир Качкан володієї неймовірно гарною українською мовою і його вірші це щось чудове.
Ось така зустріч з націоналізмом.